Фінансові вигоди індустріальних парків порівняно з іншими пільгами для бізнесу

01.05.2024
Фінансові вигоди індустріальних парків порівняно з іншими пільгами для бізнесу

На початку повномасштабної війни українська влада вдалась до безпрецедентного кроку заради того, аби врятувати вітчизняну економіку – ввела низку податкових пільг та стимулів для бізнесу.

Серед них: скасування мита і ПДВ на імпорт, мораторій на податкові перевірки, скасування акцизів та зниження ПДВ для пального. ФОПам всіх груп же дозволили не платити ЄСВ, а першій та другій ще й єдиний податок на додачу.

Разом з тим, бізнес з річним оборотом до 10 млрд грн отримав можливість переходу на спрощену модель оподаткування – для таких юридичних та фізичних осіб встановили податок у розмірі 2% від щомісячного доходу.

Однак згодом деякі пільги скасували, зокрема повернувши мита і ПДВ на імпорт. З 1 серпня 2023 року також вже відновили дозвіл на проведення податкових перевірок, але лише для виробників алкоголю, тютюну, палива, а також бізнесів, що надають фінансові послуги і працюють у сфері гемблінгу.

Для пального повернули акцизи. Крім того, держава прибрала можливість сплати єдиного податку у розмірі 2% для бізнесу. А з 1 жовтня 2023 року відновили й штрафи за невикористання касових апаратів.

Та попри це, підприємці зможуть скористатись низкою податкових пільг для бізнесу і в 2024 році. Далі розповідаємо, про основні можливості для українських компаній, як отримати податкові пільги виробникам та іншим підприємцям, і в чому особливості цих економічних стимулів.

f630a24-690----42666_690x426

Пільгове кредитування підприємництва

На початку 2020 року в Україні розпочала діяти програми “Доступні кредити 5-7-9%” для мікро, малого та середнього бізнесу. У її межах, держава відшкодовує учасникам програми частину ринкової ставки кредиту, а підприємці платять лише 5, 7 або 9% річних.

Водночас, з 15 вересня 2023 року ставку на фінансування оборотних коштів для всіх бізнесів, окрім тих, що працюють у зоні високого воєнного ризику та у сфері переробки чи енергоефективності, встановили на рівні 13% річних.

Загалом такі пільгові умови розповсюджуються на кредитні суми до 60 млн грн. Але сільськогосподарські товаровиробники можуть розраховувати на дію пільгових умов відносно кредиту на суму до 90 млн грн, а підприємства переробної промисловості, чи ті що працюють в зоні високих воєнних ризиків, чи займаються відбудовою – до 150 млн грн.

Надають такі пільгові кредити для поповнення оборотного капіталу та інвестиційних цілей. Максимальний термін дії таких умов – 10 років.

За час дії цієї програми, українські бізнеси отримали понад 75 тис. кредитів на загальну суму 249,4 млрд грн. Зокрема, під час повномасштабної війни підприємці підписали майже 41 тис. кредитних договірів на суму 159,8 млрд грн.

Однак на деякий час низка малих та середніх банків призупинила свою участь у цій програмі. У жовтні 2022 року, банкіри повідомляли, що Фонд розвитку підприємництва заборгував їм кошти за декілька місяців.

Наприклад, у Банку Кредит Дніпро скаржились на заборгованість у 4-5 місяців, тож там тимчасово призупиняли видачу кредитів за цією програмою. У ФРП тоді посилались на “дефіцит бюджетних коштів, викликаний запровадженням воєнного стану”.

Пільги для аграріїв

На початку 2021 року також розпочали діяти окремі пільгові ставки для аграріїв. Для деяких видів сільгосподарської продукції Верховна Рада знизила ставку ПДВ з 20% до 14%.

Ці умови стосувались в основному сировини, яку експортують. До переліку продукції з пільговим ПДВ увійшли пшениця, жито, ячмінь, овес, насіння соняшника, ріпаку, льону, кукурудза, соєві боби, цукровий буряк, а також незбиране молоко, велика рогата худоба і живі свині.

Однак вже через півроку, у липні 2021 року, Рада частково повернула ставку ПДВ в 20%. Зміни торкнулись такої продукції, як-от жива велика рогата худоба, свині, вівці, незбиране молоко, жито, овес, насіння льону, насіння і плодів інших олійних культур та цукрових буряків. На все інше – залишилась пільгова ставка ПДВ.

Пільги для технологічних бізнесів

А спеціально для технологічних бізнесів в Україні з 8 лютого 2022 року запрацював спеціальний правовий та податковий режим Дія City. Для працівників компаній-резидентів встановили податки на рівні: 5% ПДФО, ЄСВ 22% від мінімальної заробітної плати та 1,5% військовий збір.

Водночас, компанії та стартапи, що є членами Дія City, можуть обирати між податком на прибуток (на рівні 18%) або податком на виведений капітал (на рівні 9%).

Окрім того, у рамках спецрежиму, фізособам не потрібно платити податки з дивідендів, отриманих від компанії-резидента не частіше, ніж раз на два роки. Також фізичні особи можуть отримати податкову знижку, якщо інвестують в український стартап, що є резидентом Дія City.

Для того ж, щоб збільшити інвестиційну привабливість українських технологічних компаній та стартапів, в Дія City впровадили елементи англійського права: convertible loan (конвертована позика), option & ESOP (опціон та акціонерна власність працівника), liquidation preferences (преференції при ліквідації), liquidated damages (заздалегідь оцінені збитки), warranties & indemnities (запевнення та компенсації).

Також резиденти Дія City можуть скористатись альтернативною формою найму співробітників – гіг-контрактами. Вони поєднують у собі гнучкість фрілансу, але й, разом з тим, соціальні гарантії (відпустки, лікарняні, декрет тощо), яких часто позбавлені ФОПи.

Як обіцяють в Дія City, вищезазначені умови не будуть змінюватися протягом 25 років.

Резидентами такого спецрежиму можуть стати компанії, які відповідають наступним вимогам:

  • середня оплата працівника – не нижче 1200 євро;
  • щонайменше 9 співробітників/гіг-контрактерів;
  • 90% доходів мають припадати на кваліфіковані види діяльності (розробка ПЗ, роботехніка, виробництво дронів і т.д.)

Третій пункт вимог щодо компаній актуальний і для стартапів, які хочуть отримати резиденство, але, окрім цього, вони повинні відповідати ще таким критеріям:

  • річний дохід має бути не більше 7,5 млн грн;
  • реєстрація – не раніше ніж за 2 роки до подання заяви в Дія City.

Наразі резидентами спецрежиму стали 830 компаній – зокрема, Monobank, Reface, Roosh, Ajax та інші. Та в Мінцифри планують, що їх кількість має зрости до 5000. А загалом мета спецрежиму – це перетворити Україну на найбільший ІТ-хаб Європи.

Податкові пільги індустріальних парків

З такими ж амбітними цілями розроблявся і проєкт державного стимулювання індустріальних парків. За словами ініціаторів, такі парки мають стати рушієм переходу української економіки від сировинної моделі до переробної.

Але спочатку розберемось, що таке індустріальний парк. Це – ділянка під виробництво, до якої підведені всі комунікації: газ, вода, дороги, каналізація та електроенергія. Рамковий закон про створення таких парків Верховна Рада ухвалила ще в липні 2013 року.

Однак хоча з того часу, їх почали більш-менш активно реєструвати, більшість з таких парків знаходились у неробочому стані через законодавчу недосконалість.

Аби виправити ситуацію, згодом депутати прийняли ще два закони – №2330-IX та №2331-IX – про податкові пільги для резидентів, які набули чинності влітку 2022 року. Згідно з ними, компанії, які знаходяться в індустріальному парку, можуть розраховувати на такі преференції:

  • звільнення від сплати податку на прибуток протягом 10 років (але вивільнені кошти мають бути витрачені на розвиток такого підприємства);
  • звільнення від сплати ПДВ та ввізного мита за імпорт нового обладнання (але воно має використовуватись лише на території індустріального парку, та його не можна передавати в оренду, лізинг чи користування іншим особам протягом 5 років після купівлі);
  • можливість отримати додаткові преференції від місцевих органів влади, пов’язані зі сплатою місцевих податків (зокрема, на оплату за землю для промисловості).

З 28 жовтня 2022 року також набрала чинності постанова №1208, згідно з якою, ініціатори або резиденти індустріальних парків можуть отримати повну або часткову компенсацію відсоткової ставки за позиками на облаштування підприємства або самого промислового парку.

Які ж підприємства можуть отримати виробничі майданчики на території індустріального парку? Їх діяльність має підпадати під наступні категорії:

  • Переробна промисловість та переробка відходів;
  • Наукові або технологічні дослідження та розробки;
  • Інформаційні технології.

Наразі індустріальних парків в Україні налічується понад 70. Зокрема, є успішні приклади реалізації таких проєктів у Вінниці (Вінницький кластер холодильного машинобудування), Білій Церкві (індустріальний парк “Біла Церква”) та Івано-Франківську (ARKAN).

На початку 2023 року також стало відомо про нове промислове будівництво – девелопер Alterra Group почав зводити індустріальний парк під назвою Формація.Львів.

Всього територія комплексу займатиме майже 150 тис. кв. м, переважна частина це будуть виробничі приміщення різних площ, які будуть доступні, як для оренди, так і для купівлі. Зокрема, можна буде замовити і будівництво приміщення під ключ.

Першу чергу індустріального парку “Формація” планують здати  на початку 2025 року – вона включатиме створення соціального ядра, кластер для текстильної промисловості, а також виробничі приміщення з можливістю встановлення кран-балки для інших видів промисловості.

А будівництво всього об’єкту завершать за 8 років.

Як розповідають ініціатори та резиденти індустріальних парків, їхньою ключовою перевагою є готова інфраструктура – відповідно, компаніям не потрібно витрачати свої ресурси на будівництво виробництва та об’єктів для відпочинку працівників з нуля.

Зокрема, це є значним плюсом для релокованих підприємств, яким потрібні вже готові виробничі приміщення з підведеними комунікаціями.

Інший плюс – це екосистема, що сприяє розвитку української промисловості. В індустріальних парках бізнеси можуть розраховувати не просто на землю під будівництво чи податкові пільги для виробників, а й на ком’юніті та співпрацю з закладами освіти, органами влади, бізнесами та громадою – чого, до слова, не скажеш про промзони радянських часів.

Та основна перевага ще полягає в тому, що резиденти індустріальних парків можуть розраховувати на цілу низку преференцій одразу, а не окремі податкові пільги. До того ж, вони закріплені в законодавстві на роки, а не прив’язані, наприклад, до кінця воєнного стану. Тож це сприяє ще активнішому розвитку підприємництва в Україні.

дізнавайтеся про нові події вчасно

Залиште вашу електронну адресу, і ми будемо присилати вам новини у сфері будівництва

We define that language you'r browser is -