Стратегічне рішення в умовах невизначеності: історія про те, чому ми не побудували другий PORT
КЕЙС ALTERRA GROUP — У ПРОГРАМІ KMBS
Щороку навчання Києво-Могилянської бізнес-школи (kmbs) проходять понад 2 500 власників бізнесу та управлінців. Серед лекторів закладу були такі діячі, як Чан Кім, співавтор стратегії блакитного океану, «батько маркетингу» Філіп Котлер та інші.
У центрі навчання тут не просто лекції, а розбір реальних управлінських викликів. Тепер серед кейсів, які обговорюють слухачі, є і наш — він про рішення, яке ми ухвалили кілька років тому. Сподіваємося, що цей кейс стане корисним і для вас.
Контекст
Alterra Group – українська інвестиційно-девелоперська компанія, що створює красиву комерційну нерухомість для лідерів нової формації вже більш ніж 10 років.
Але першим флагманським проєктом Alterra Group став логістичний центр PORT. Він виявився успішним, і, здавалося, наступним логічним кроком для нас було б масштабувати цю перевірену модель – побудувати ще кілька подібних об’єктів. Адже клієнт цього продукту вже зрозумілий – дистриб’ютор, що купує складські площі під зберігання товару.
Що перестало працювати
Перед командою постало питання: чи достатньо просто масштабувати те, що вже приносить гроші? З’явилося відчуття, що ще один PORT – це не той напрямок, куди хоче рухатись компанія.
Особливо турбувало питання: що конкретно компанія робить для економіки України? Який вплив матимуть її проєкти на економіку держави?
Управлінська дилема
Перед радою директорів було три варіанти:
Варіант 1. Масштабувати PORT
- Клієнт зрозумілий і перевірений – дистриб’ютори.
- Модель відпрацьована, ризики прогнозовані.
- Ринкова вартість комплексу складає приблизно $65 млн.
- Дохідність для інвесторів – 11-12% в USD, окупність – 8 років.
- Мінімальний поріг входу для інвестора – 67 000$.
- Висока ліквідність об’єкта.
- Є торгово-складські приміщення різних форматів – від 71 м² до 10 000 м².
- Виклик: компанія прагне створювати щось більше, ніж просто квадратні метри.
Варіант 2. Побудувати індустріальний парк
- Новий, невідомий компанії клієнт – виробник, з іншою логікою прийняття рішень і іншими потребами.
- В Україні на той момент формально існувало 70+ індустріальних парків, але насправді лише одиниці були успішними та дійсно діючими. Ринку малих промислових приміщень фактично не існувало.
- Для резидентів індустріальних парків в Україні діють податкові пільги: 0% податку на прибуток до 10 років, 0% мита та ПДВ на імпорт обладнання, можливі додаткові пільги від місцевої влади.
- Однак податкові пільги працюють лише для повністю легалізованого бізнесу, а частина українських виробників веде діяльність не повністю прозоро.
- Бенчмарку в Україні немає. Пряме копіювання, наприклад, польської моделі чи моделі з інших країн фактично неможливе через іншу культуру ведення бізнесу.
Варіант 3. Побудувати не просто індустріальний парк, а екосистему для виробників
- Найбільш ризикований і найскладніший варіант: створити довкола індустріального парку повноцінне середовище підтримки українських виробників – HR-послуги, доступ до фінансування, власне медіа, спільнота.
- Українські виробники дещо скептично ставляться до пропозиції об’єднання – мають страх, що їхні ідеї вкрадуть, а кадри переманять.
- Індустріальний парк вимагає значних CAPEX ще на старті, до появи перших резидентів і надходжень – це створює суттєвий розрив грошового потоку (cash gap), який треба витримати без гарантії, що модель спрацює.
- Компанія розраховує, що частину елементів екосистеми підхоплять зовнішні партнери – банки, медіа, освітні заклади. Як буде на практиці – ще ніхто не знає.
Яке рішення прийняла команда?
Компанія вибрала третій варіант – не тиражування PORT і не просто ще один індустріальний парк, а побудову повноцінної екосистеми для українських виробників. Так з’явилася мережа діючих індустріальних парків Formatsia.
Оскільки зовнішні партнери не поспішали приєднуватися до ідеї, компанія вирішила будувати елементи екосистеми самостійно, власними ресурсами. Так з’явилися сервіси:
- Talanty by Formatsia: власна HR-агенція для резидентів парку;
- Грант-деск: допомога виробникам у доступі до фінансування та грантів;
- Медіа «Ланка»: Власне медіа про українських виробників;
- Спільнота виробників New Makers, яка наразі налічує понад 1000 виробників.
Основою проєкту став фреймворк Quadruple Helix – модель розвитку інновацій на перетині співпраці бізнесу, держави, громадськості та закладів освіти.

Що спрацювало / що не спрацювало
Спрацювало:
- Держава та міська влада підтримали ідею розвитку мережі індустріальних парків – це виявилося простіше, ніж компанія очікувала на старті.
- Самостійна побудова елементів екосистеми (HR, медіа, грант-деск, спільнота) дала компанії контроль над якістю продукту там, де партнери не були готові інвестувати в неперевірену ідею.
Що потребувало подолання:
- Найбільший скепсис – серед самих виробників, цільової аудиторії. По-перше, вони хочуть мати суто своє відокремлене приміщення. По-друге, клієнти раціонально запитували: якщо тут розміститься сто бізнесів, що конкретно зміниться особисто для мене? Продукт містив занадто багато нематеріальної складової на старті.
- Українські виробники звикли розвиватися відокремлено і насторожено ставилися до сусідства з конкурентами – боялися, що інші компанії переманять працівників або скопіюють ідеї. Цю недовіру доводиться долати окремо.
- Податкові пільги – єдиний раціональний аргумент на старті – працювали тільки для повністю легалізованого бізнесу, а частина українських виробників веде діяльність не повністю прозоро, тому цей аргумент не був вирішальним для всіх.
- Конкуренти зайняли вичікувальну позицію: спостерігали, а згодом почали переймати елементи того, що виявилося успішним.
- CAPEX на старті проєкту створив суттєвий розрив грошового потоку (cash gap).
Три роки потому: чи виправдав себе ризик?
За три роки Formatsia виросла з одного проєкту у Львові в мережу індустріальних парків. Ми вийшли на новий ринок у Вінниці, почали масштабувати не лише виробничу інфраструктуру, а й саму концепцію екосистеми для виробників. За цей час нам вдалося створити власні сервіси підтримки бізнесу, об’єднати спільноту та отримати практичний досвід роботи з новою для нас аудиторією.
Звісно, не всі початкові гіпотези підтвердилися, а деякі виклики виявилися складнішими, ніж ми очікували. Проте головний результат полягає в іншому: ми переконалися, що можемо не лише відтворювати успішні рішення, а й створювати нові продукти та знаходити для них місце на ринку.
Цей підхід ми використовуємо й надалі. Зокрема, за схожою логікою з’явилася мережа ритейл-парків OBRIY — ще один вихід компанії в новий сегмент, який уже демонструє перші результати.
То чи означає це, що масштабування перевіреної моделі було б неправильним рішенням? Зовсім ні. Ми продовжуємо розвивати цей напрямок, і сьогодні в портфелі Alterra Group є інші логістичні центри, які успішно працюють. Але для нас питання полягало не лише в тому, як збільшити бізнес, а й у тому, яку цінність він може створювати.
Три роки потому ми не можемо сказати, що всі ризики залишилися позаду. Проте цей досвід показав: іноді найбільший потенціал для розвитку лежить не в повторенні того, що вже працює, а в готовності поставити під сумнів власну успішну модель.
Більше новин від Alterra
дізнавайтеся про нові події вчасно
Залиште вашу електронну адресу, і ми будемо присилати вам новини у сфері будівництва